Те, з чим я найчастіше стикаюся, це бажання людини знайти опору у своєму житті. Причому, цю опору вона шукає ззовні. Неважливо, в якій це формі, це може бути людина, соціальний статус, предмети обміну або розрахунку.
Більшість упевнена, що отримавши таку опору, життя стане одразу гармонійнішим і щасливішим, а сама вона буде повністю задоволена. Але щось не виходить... Як правило, саме в тих, у кого все бажане є в достатній кількості, не відчувають захоплення. Набагато частіше це люди схильні до неврозів, стресів і депресії. Чому так?
Бо немає внутрішньої сатисфакції! Усе є, а чогось не вистачає. І мається людина в пошуках сильних вражень, а ці пошуки не завжди приводять до добра.
Стан задоволення від володіння зовнішніми предметами триває недовго і не дає відчуття внутрішнього блага і спокою. А по суті своїй людина завжди прагне саме цих станів. І намагається людина накопичити матеріальні блага в різних формах, але що більше набувається, то більше підвищується градус нервозності щодо того, як це все зберегти й примножити, і щоб онукам вистачило, і щоб вороги не відібрали.
Знайома ситуація. Що робити? НЕ бути багатим? Бути! Звичайно, бути! Але при цьому навчитися отримувати сатисфакцію шляхом вироблення в себе стійкого поняття опори всередині у вигляді спокою й умиротворення, а не зовні. Не мати хворобливої прив'язки до зовнішніх предметів або людей, стійкої залежності.
Про це говорять багато духовних течій, але що, якщо я людина сучасна і в мене немає ні бажання, ні часу брати аскези, шукати істину на Тибеті, бо мені треба щодня працювати й заробляти на життя. Що якщо в мене сім'я велика і кожен потребує моєї підтримки й уваги? Що якщо ще молодий/молода і не знаю до кого звернутися, ЯК БУТИ МЕНІ?
Для кожного з Вас є простий і доступний вихід і це Звуко і Музико терапія. Щоб користуватися прийомами терапії вам не потрібно мати музичну освіту. Нам потрібне вміння концентруватися і щирий інтерес до себе.
Навіть після співу
